«Про сина вірного шумить Великий Луг»

Є ріки, що течуть не серед тихих піль
І не між гір у райському убранні,
А в темних лабіринтах підземель,
Побіля серця вогнедишного планети.

Отак моя печаль і мій вулканний гнів
Течуть Дніпром підземним потаємно,
Десь там гудуть, вирують і шумлять -
Аж біля серця святорідної Вітчизни

Я знаю, вірую, що прийде день і час,
Коли, здолавши дикі перепони,
Вони із пітьом вирвуться нараз
І лжу затоплять, рознесуть дев'ятивально!

Моя ріка
Віктор Чабаненко

... Читати далі »